|
|
Земельный кодекс Украины. |
Немає перекладу цього матеріалу
Розділ II
ЗЕМЛІ УКРАЇНИ
Глава 4
Склад та цільове призначення земель України
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території,
в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за
основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
3. Україна за межами її території може мати на праві
державної власності земельні ділянки, правовий режим яких
визначається законодавством відповідної країни.
Стаття 19. Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням
поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного
призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики,
оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у
власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть
перебувати у запасі.
{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення
земель
1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється
на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого
самоврядування відповідно до їх повноважень.
2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які
приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання
у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти
землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів
природоохоронного та історико-культурного призначення.
3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у
власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою
власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
4. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами,
провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з
питань охорони навколишнього природного середовища та лісового
господарства.
{ Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни
цільового призначення земель
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення
земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та
органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних
ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або
визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону
громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку
встановлення та зміни цільового призначення земель.
Глава 12
Землі водного фонду
Стаття 58. Склад земель водного фонду
1. До земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними
об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
{ Пункт "а" частини першої статті 58 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та
навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; { Пункт "б" частини
першої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та
каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
г) береговими смугами водних шляхів.
2. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж
морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються
водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами
землеустрою.
Стаття 59. Право на землі водного фонду
1. Землі водного фонду можуть перебувати у державній,
комунальній та приватній власності.
2. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть
безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми
(загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних
ділянках можуть у встановленому порядку створювати
рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
3. Державним водогосподарським організаціям за рішенням
органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду
за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами
відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними
спорудами тощо.
4. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади
або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду
можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних
захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а
також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для
сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих,
рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення
науково-дослідних робіт тощо.
5. Використання земельних ділянок водного фонду для
рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням
із землекористувачами.
Стаття 60. Прибережні захисні смуги
1. Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших
водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення
і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
2. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок
та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків
площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також
ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина
прибережної захисної смуги подвоюється.
3. Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та
навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами
землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням
містобудівної документації.
Стаття 61. Обмеження у використанні земельних ділянок
прибережних захисних смуг уздовж річок,
навколо водойм та на островах
1. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з
режимом обмеженої господарської діяльності.
2. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм
та на островах забороняється:
а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і
залісення), а також садівництво та городництво;
б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
в) влаштування літніх таборів для худоби;
г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,
гаражів та стоянок автомобілів;
ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,
полів фільтрації тощо;
д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
3. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі,
можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не
придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають
встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з
прибережних захисних смуг.
4. Режим господарської діяльності на земельних ділянках
прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на
островах встановлюється законом.
Стаття 62. Обмеження у використанні земельних ділянок
прибережних захисних смуг уздовж морів,
морських заток і лиманів та на островах
у внутрішніх морських водах
1. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток
і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
забороняється:
а) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і
накопичувачів стічних вод;
б) влаштування вигребів для накопичення
господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр
на добу;
в) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для
приймання і знезаражування рідких відходів;
г) застосування сильнодіючих пестицидів.
2. Режим господарської діяльності на земельних ділянках
прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів
та на островах у внутрішніх морських водах встановлюється законом.
Стаття 63. Смуги відведення
1. Для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення,
пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних
систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель
на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з
особливим режимом використання.
2. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг
відведення визначаються за проектами землеустрою, які
розробляються і затверджуються в установленому порядку.
3. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для
створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та
протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.
Стаття 64. Берегові смуги водних шляхів
1. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів
для проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються
берегові смуги.
2. Розміри берегових смуг водних шляхів визначаються за
проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в
установленому порядку.
3. Порядок встановлення та використання берегових смуг водних
шляхів визначається Кабінетом Міністрів України.
|
|
|
|
